Чому держава не фінансує!?

Чому держава не фінансує!?

Природно-заповідний фонд України - Національне надбання. Так каже Закон.

Це означає, що території які мають статус природно-заповідного фонду з точки зору закону мають цінність.

Якщо такі території мають цінність, то ставитись до них суспільство, Держава та кожна окрема особа має відповідно. Та як ми насправді цінуємо наше Національне природне надбання?

Подивімось на те, як ставляться до власних цінностей приватні інвестори. Для прикладу пропоную подивитись на стан торговельного комплексу "Metro", який вже тривалий час здійснює господарську діяльність на узбіччі траси Москва-Сімферополь в Запоріжжі.

Зверніть увагу, що вся територія закладу завжди охайна, має привітний вигляд, вдало спроектована, а головне оснащена сучасними технічними засобами освітлення, охорони, огорожі, відеоспостереження.

Так відбувається тому, що власник цінує свої інвестиції, своє майно, свій бізнес. Це надбання власника, яке має мету приносити прибуток, а тому не озброєним оком ми спостерігаємо щоденну та цілодобову турботу про власний добробут.

Таку саму турботу про власне надбання ми щоденно спостерігаємо в успішних власників мереж автозаправних станцій, супермаркетів, будівельних компаній, закладів охорони здоров'я.

Так чому ми маємо інакше ставлення до власного Національного надбання, до власних заповідних територій, до власної матінки-природи? Чому ми спостерігаємо десятиліття безгосподарності в цій сфері?

Спробую передати суть питання.

Ще бувши на посаді заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької ЗОДА я звернув увагу на повну відсутність фінансування установ та об’єктів природно-заповідного фонду, що розташовані на території області з регіонального бюджету.

Не хочу називати прізвищ. В статті не маю наміру критикувати дії окремих осіб.

У 2019 році я ініціював виїзд керівників депутатських фракцій Запорізької обласної ради на територію Національного природного парку "Великий Луг", було проведено зустріч з декількома впливовими особами в тому числі з діючим народним депутатом України, підприємцями, відомими громадськими діячами. Мав декілька зустрічей в Києві.

Результатом цих комунікацій стало усвідомлення того, що без потужного лобіювання інтересів установи у владних кабінетах, тих кабінетах де приймаються рішення про виділення коштів, навіть елементарного фінансування на розвиток Парку отримати не можливо.

Є і зворотна сторона медалі у цього питання.

Якщо нічого не робити, якщо навчитись обмежувати свої "хотелки" та жити по-старому, задовольняючись тими обсягами фінансування які щорічно виділяються Парку на утримання, то Установа залишається фактично не поміченою, а у владних кабінетах складається враження, що у підпорядкованих організаціях і без коштів справи йдуть добре.

На прикладі НПП "Великий Луг" таке "все добре" це:

  • - на 55 осіб особового складу та 17 000 гектарів території, які ними охороняються та вивчаються державою виділяється лише 60 000 гривень на рік на "всі питання утримання";
  • - 100 літрів пального на місяць;
  • - автотранспортна техніка є застарілою та потребує ремонту;
  • - більш ніж половина працівників  отримують мінімальну заробітну платню;
  • - працівники державної служби охорони природно-заповідного фонду не забезпечені форменим одягом, спеціальними засобами захисту;
  • - відсутня спеціальна техніка;
  • - пожежі в природних екосистемах гасяться хлопавками та підручними засобами, а виїзди на них здійснюються на власних мопедах та велосипедах;
  • - три з п'ятьох будинків-кордонів не мають та ніколи не мали електричного освітлення та фактично не мають під'їзних шляхів;
  • - адміністрація Парку не має власної адміністративної будівлі.

Сукупність цих факторів призводить до того, що  середній вік працівника Установи становить 50 років, а третина - це особи пенсійного віку. Молодь не прагне пов'язати своє життя із заповідною справою оскільки заробітної платні не вистачить, щоб забезпечити мінімальні потреби в сільській місцевості. Про кандидатів на службу з міст обласного значення або зі столичного регіону залишається тільки мріяти.

Це багаторічні реалії сучасної установи природно-заповідного фонду, яку має фінансувати державний бюджет. Має, але не фінансує. Вже дуже давно для природно-заповідної справи в Україні настали важкі часи!

Я вірю, що вони скоро скінчаться! Я твердо вірю, що питання належного фінансування установ природно-заповідного фонду нарешті постане в пріоритет до Президента, Прем'єра, Кабінету Міністрів України та народних депутатів! Я ще не зустрічав жодної людини, яка б стверджувала, що питання збереження дикої природи є другоплановим або не важливим, або не актуальним.

В умовах тотальних кліматичних змін, в умовах глобального потепління, питання збереження дикої природи, питання збереження заповідних зон постає на перший план, оскільки безпосередньо торкається питання збереження людства, як виду. І тут немає ніяких перебільшень.

Якщо Ми не схаменемося, то буде занадто пізно! Чомусь, українське суспільство живе за принципом «Поки грім не гримне – чоловік не перехреститься» або "Поки смажений півень не клюне – мужик не перехреститься"!

Згадайте початок війни у 2014, коли замість потужної армії нас захищали добровільні з'єднання коштом волонтерів. Навала коронавірусної хвороби, на жаль, оголила неспроможність вітчизняної медицини захистити людей. Епідемія закінчиться, коронавірус залишиться лише в наших згадках, а питання збереження дикої природи поставатиме все нагальніше з року в рік!

Можливо, не потрібно чекати грому та півня? Можливо, потрібно просто трохи замислитись над майбутнім? Потрібно проявити політичну волю та виділити трохи коштів на розвиток заповідної справи? Може вже час взяти на себе відповідальність за добробут майбутніх поколінь?

Тим більше - це питання міжнародного іміджу України! А в розвинені Національні парки приїдуть туристи, в такі, які маємо сьогодні не приїдуть навіть учні сусідніх шкіл.

Чи хтось посперечається про те, що нікому не цікаво дивитись на купу пенсіонерів серед висохлих кущів на фоні квакаючих жаб та рою комарів.

В усьому цивілізованому світі зелений туризм вже давно джерело добробуту місцевих громад. Місця для кемпінгів вже давно обладнані комунікаціями для будинків на колесах, а в навчальних закладах за честь відвідати учнями Національний природний парк.

  • Вже винайшли сучасну пожежну техніку, сучасний спеціальний одяг, тепловізори та безпілотні летальні апарати?
  • Вже винайшли сучасну комп'ютерну техніку, інтернет, фото та відео засоби, але де вони?
  • Чому цього всього не мають Національні природні парки? Чому вони живуть у 18 сторіччі?
  • Чому працівники установ природно-заповідного фонду не мають змоги відвідати Національні парки Канади, США, Німеччини, Африки?
  • Чому ми не маємо змоги приймати у себе іноземних колег та впроваджувати набутий ними досвід?
  • Немає коштів?

Вони є, але просто не передбачені на утримання ПЗФ!

Знаєте, коли просиш кошти на ремонт п'ятнадцяти річної дев' ятки, підприємці дивуються, а чому держава не фінансує? Маю таке ж питання, а чому держава не фінансує?

Ремонт ділянки автодороги від Запоріжжя до Дніпра у 2018 році склав понад 500 мільйонів гривень. Приблизно така ж сума витрачається на річне утримання 54 установ природно-заповідного фонду всієї України. Уявіть тільки, на утримання ПЗФ країни витрачається стільки ж, скільки коштує якісний ремонт 50 км дороги!

Може час замислитись над цим та змінити ставлення до природи, до власного дому!

*Думки видання «Факти Запоріжжя» не завжди збігаються з думками експертів. Редакція залишає за собою право відхилити публікацію у разі порушення зазначених нижче правил: заборонено розміщення недостовірної інформації; пропаганда і розпалювання расової, релігійної, міжнаціональної ненависті, ворожнечі, дискримінації за расовою, етнічною, статевою, релігійною, соціальною ознаками, заборонено розміщення інформації, яка дискредитує і порочить честь і гідність громадян або організацій; нецензурні висловлювання; заклики екстремістського характеру; пропаганда сепаратизму; заклики до дій, що підпадають під дію КК України.

Якщо ви хочете публікуватися на нашому сайті, напишіть нашому редактору у Фейсбуці (у листі зазначте, будь ласка, теми, в яких ви компетентні та інформацію про себе). 

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі