Додаткова відпустка учасників бойових дій, як маркер стану захищеності прав людини в Україні

Додаткова відпустка учасників бойових дій, як маркер стану захищеності прав людини в Україні

В сучасній Україні тема захисту прав людини та громадянина є надзвичайно актуальною, а захист прав учасників Антитерористичної операції на сході нашої країни – ключове питання та виклик сьогоденню. Невипадково з сюжету в сюжет національних ЗМІ переходять кричущі історії про різного роду проблеми учасників бойових дій: відмова у виділенні землі, безкоштовному проїзді, наданні заслужених пільг тощо. Однак сьогодні хочу поговорити про порівняно нову соціальну преференцію для цієї категорії осіб, як надання їм додаткової щорічної відпустки зі збереженням заробітної плати.

У 2015 році Верховна Рада України доповнила Закон України «Про відпустки» новою статтею – 16-2. Введена норма передбачає надання учасникам бойових дій та ряду інших категорій громадян додаткової відпустки зі збереження заробітної плати тривалістю 14 днів на рік. Такою ж нормою доповнили положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Попри зрозумілу суть нововведення його застосування на практиці одразу наштовхнулось на перепони, викликані недолугістю, з точки зору юридичної техніки, самого закону та його «дивним» тлумаченням з боку Міністерства соціальної політики України та Державної служби з питань праці. Законодавці з невідомих причин вирішили доповнити цією нормою Розділ 3 Закону України «Про відпустки», який, крім того, передбачає надання необов’язкових та нерегулярних творчих відпусток та відпусток у зв’язку з навчанням.

Такий юридичний фортель дав привід винахідливим чиновникам Міністерства соціальної політики України оголосити додаткову відпустку учасника бойових дій не обов’язковою та не щорічною. Мовляв, не до того розділу закону статтю внесли – не наші проблеми. За логікою бюрократів, відпустка, яка надається кожен рік, не є щорічною. Юридично-бюрократична та людська логіка не завжди збігаються. Як наслідок такі відпустки, якщо і надавались, то не переносились на наступний рік, не компенсувались при звільненні, до часу відпустки зараховувались святкові та неробочі дні та інше.

Ще більше не пощастило усім категоріям військових. З 2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з оголошення часткової мобілізації указом Президента України від 17 березня 2014 року. Потім рішенням Верховного суду було визначено, що його дія має завершитися після прийняття ще одного указу Президента України. В особливий період військовим надається дуже обмежений перелік додаткових відпусток, до яких відпустка учасника бойових дій не входила.

За логікою юристів Міністерства оборони України, якщо відпустка не надається, то і при звільненні вона не компенсується.

Ось так: одні неякісно розробили законопроект, а інші увімкнули свою бюрократичну логіку й актуальна соціальна пільга для людей, які ціною життя захищали нашу Батьківщини, була вихолощена.

Така несправедливість могла і далі мати місце, якби не бажання однієї людини отримати всі свої законні пільги. Наприкінці 2018 року з позовом до адміністративного суду Чернігівській області, звернувся військовий, який вважав, що додаткова відпустка учасника бойових дій має принаймні компенсуватись при звільненні. Справа №620/4218/18 пройшла всі інстанції, і потрапила на розгляд  до Великої палати Верховного суду. Саме остання інстанція 21 серпня 2019 року і поставила крапку в цій історії. Суд остаточно вирішив, що військові мають право на компенсацію додаткових відпусток учасників бойових дій при звільненні.

Показовою є швидкість реакції Міністерства оборони України на судове рішення. Так, прийнято рішення виплачувати компенсації військовим, які звільняються з 4 жовтня 2019 року, іншим – шлях до суду.

З філософської точки зору, описана ситуація є показовою для України. Гарна ідея наштовхнулась на недосконалість закону та бюджетну економію. Але не останнім тут є й вперте небажання самих українців домагатися захисту своїх невіднятних прав. На сьогодні, в Україні громадян, які мають статус учасника бойових дій аж 370 тисяч, а позов подав лише один.

Висновок дуже простий: вивчайте законодавство, не бійтесь звертатись за консультаціями до юристів, не бійтеся боротися з несправедливістю щодо себе і перемога буде за Вами.

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі