Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання води

Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання води

Повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-Франківській області найбільше. Розповідає голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький.

Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала близько 2,8 млрд м³, а ліс максимально міг поглинути близько 200-250 млн м³. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки - це маніпуляція та популізм.

В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів.

Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.). 

Сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію.  Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в  Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині – 13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней.

Стосовно проблеми незаконних рубок. Так, вона є, але подолати те, що вибудовували рокам неможливо за 5 місяців.  Проте, є позитивна динаміка.  Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році – 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацювання в профільному комітеті Верховної Ради.

Детальніше:

Останніми роками обсяг лісовикористання не перевищував розрахункової лісосіки і становить 60— 75% від щорічного середнього приросту.  Всі рубки лісу проводяться в обсягах обґрунтованих нормативів.

Висновок науковців:

Ми (представництво Держлісагенство, - ред.) одразу ж звернулись до академічних інститутів, щоб вони дали незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах. Це Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.

Як пояснили науковці, причинами паводків є:

— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.

— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже ВІСІМ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧ РІЧОК.  В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28  тис. малих річок, із них 18 тис.  на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.

Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись?

У зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинник, який впливає на рівень паводку.

Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.

Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води.

Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту підіймається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів.

В той самий час є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, у два рази менша, ніж букових.

У той же час є низка факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів.

Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства.

*Думки видання «Факти Запоріжжя» не завжди збігаються з думками експертів. Редакція залишає за собою право відхилити публікацію у разі порушення зазначених нижче правил: заборонено розміщення недостовірної інформації; пропаганда і розпалювання расової, релігійної, міжнаціональної ненависті, ворожнечі, дискримінації за расовою, етнічною, статевою, релігійною, соціальною ознаками, заборонено розміщення інформації, яка дискредитує і порочить честь і гідність громадян або організацій; нецензурні висловлювання; заклики екстремістського характеру; пропаганда сепаратизму; заклики до дій, що підпадають під дію КК України.

Якщо ви хочете публікуватися на нашому сайті, напишіть нашому редактору у Фейсбуці (у листі зазначте, будь ласка, теми, в яких ви компетентні та інформацію про себе). 

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі