Зеленi стратегії після пандемії: втрати, можливості та запорізька еколабораторія за 12 млн грн

Зеленi стратегії після пандемії: втрати, можливості та запорізька еколабораторія за 12 млн грн

Чи можливо якомога швидше повернути або компенсувати кошти екологічних видатків, які забрали на всіх державних рівнях? Та чому покращення екології відбулося не завдяки чиновникам, а завдяки обставинам? Розповідає Юлія Ржевська, член ГО «Справжні дії».

Екологічні здобутки та виклики пандемії

Дійсно, пандемія, спричинена короновірусом, мала вплив на обсяги промислового виробництва, а значить - викидів.

За різними оцінками, скорочення парникових викидiв у 2020-му відбулося в  межах 10-11 %, у порівнянні з минулим періодом 2019 року.

Так, за Паризькою кліматичною угодою, яка полягає в уникненні ескалації глобального потепління, саме такого масштабу скорочення намагаються дійти щорічно. Тобто результати зменшення викидів 2020 року - це кілька мільйонів тон оксиду вуглецю, і це саме той обсяг, якого перманентно прагнуть досягти розвинуті європейськi краïни.

Проте, маємо покращення екології не завдяки діям, а завдяки обставинам. Що ж буде далі?

Тим більше, що деякі країни виступають проти посилення екологічної політики, використовуючи пандемію в якості виправдання. Наприклад, Китай, який формував у себе торгівельну політику, відтермінував подачу інформації про обсяг викидів парникових газів на два місяці.

Хоча планує за два місяці з початку року запровадити національну систему торгівлі викидами. Аналогічно Великобританія, яка після виходу з Європейського Союзу до кінця року має запустити торгівлю викидами та оприлюднити громадські консультації з цієї тематики. До речі, 1 січня 2021 року саме Великобританія зобов’язалася запустити систему, що в деяких випадках буде ще суворішою, ніж європейська. Як обіцяють…

Друга проблема, це перенаправлення коштів на боротьбу з Covid-19 за рахунок екологічних програм та місцевих бюджетів. Країни діяли миттєво, тож бюджети довелося перенаправляти на оперативні дії. Економіки не мали можливості компенсувати усі програми.

Проте треба розуміти, що після закінчення пандемії очікується відновлення економік – тож, скоріш за все, викиди теж відновляться до рівня попередніх показників. Тому вкрай важливо використати цю можливість на всебічне відновлення, а не відроджувати економіки за рахунок екології.

Місія: не втратити покращення екології

На перший план має вийти поступова перебудова економік, розвиток і стабілізація з огляду на викиди. Метою Паризької кліматичної  угоди є не просто скорочення парникових газів, не просто адаптація до змін клімату, а забезпечення подолання бідності і економічне покращення добробуту населення. Це все повинно відбуватися в комплексі!

Щодо України. Зараз Україна знаходиться в стадії Другого національного визначеного внеску за підтримки Європейського банку реконструкції і розвитку. Попередньо зроблено підрахунки і підготовлено декілька прогнозних варіантів того, як рухатиметься економіка України за тим чи іншим сценарієм скорочення викидів парникових газів.

Тобто рахують, скільки нам потрібно інвестицій, для того, щоб можливо  було реалізувати пропозиції. Всі ці сценарії будуть найближчим часом представлені експертною радою при Мінекології. (Застосування тих політик, які були започатковані та будуть реалізовані, стратегія скорочення викидів, низьковуглецева направленість до 2050 року).

Також нещодавно було розроблено і прийнято Закон про систему моніторингу звітності та варифікації викидів парникових газів.

Наразі в Україні відбувається підготовка підзаконних актів для того, щоб починаючи з 2021 року запрацювала система, яка і повинна стати основою для майбутнього. Тож, сподіваємося, що цей закон в повну силу запрацює і в Україні,  і ми будемо мати повні, достовірні данні щодо викидів підприємств та установ.

Наступним важливим напрямком є концепція до адаптації щодо змін клімату. Навіть якщо країна досягне всіх цілей по скороченню викидів, зміни через глобальне потепління, які вже почалися, є невідворотними, тому адаптація є питанням вкрай важливим. Інакше кожного року ми зустрічатимемо все більш масштабні природні катаклізми…

Не потрібно забувати, що в Україні існує угода мерів, де вже озвучено чимало напрацювань, як саме міста повинні впровадити в свої плани Концепцію до адаптації.

Що стосується необхідних фінансів - держава могла б хоча б часткова фінансувати заходи зі скорочення викидів парникових газів, заходи з адаптації до змін клімату. Але, нагадаємо, цієї весни з екологічного держбюджету було забрано практично всі кошти на природоохоронні заходи… Тож, щоб попередити негативні наслідки, важливе залучення бізнесу та інвестицій до розробки стратегії та втілення перетворень.

Вже зараз відкриті кредитні лінії від Банку реконструкції та розвитку, про це вже анонсували на Угоді мерів. Однак,  ця кредитна лінія має обов’язкову технічну складову з отримання гранту від Євросоюзу, щоб зменшити кредитне навантаження.

Ще з’явилась можливість кредитування великих і малих міст Європейським інвестиційним банком, наприклад, 400 млн євро на природоохоронні проекти. Проте наразі дуже багато проектів, які не змогли пройти грантову складову через відсутність політичної волі муніципалітетів.

На місцях. Запоріжжя.

Запоріжжя потерпає від екологічної кризи вже не одне десятиріччя. Історично невдале розташування промислової зони у центрі агломерації на початку минулого сторіччя - зробило мешканців міста заручниками екології.

У 90-ті роки у Запоріжжі були спроби перенести небезпечні підприємства за місто. Але справа була поставлена на «стоп». У 2000 році, за допомоги влади та бізнесу, мешканці спромоглися закупити фільтри та встановити на головних забруднювачах. Але справу знову прикрили. У 2008 році місто замовило дослідження - звіт інституту Марзєєва «Оцінка ризиків здоров’ю населення від забруднення атмосферного повітря у Запоріжжі», але звіт дуже вдало загубили… У 2015, без наукового обґрунтованого аналізу, було прийнято рішення закупити мобільну еколабораторію дослідження якості повітря - за 2 млн грн.

Що ж маємо?

Після довгих обговорень, місту «під шумок» продали лабораторію аналізу не тільки повітря, а й води, ґрунту і  радіаційної безпеки… вже за 12 млн грн. І тут, звичайно, виявилося, що це дуже дорого! Кошти шукали довго - зі спільним співфінансуванням міста та області, а коли все ж таки придбали, не знайшли грошей на страхування лабораторії. А потім з‘ясувалося, що вона не сертифікована…

А зараз, у 2020 році, знов немає грошей на її експлуатацію. До речі, в Чехії така лабораторія якості повітря коштувала приблизно 3 млн грн в перерахунку на крони. 

Але, сьогодні ми точно знаємо, чим та в яких обсягах забруднюють Запоріжжя. Благо, чиновники звітують нам регулярно. Ось доклад директора лабцентра про роботу мобільної лабораторії за 5 місяців роботи того тижня.

Статті, які були скорочені, це закладені кошти на те, щоб встановити єдину систему моніторингу якості повітря, щоб небезпечні ситуації можна було попереджати та реагувати на них.

І в Києві планували! Але не виділили ті 100 млн грн на моніторинг по всій Україні для передбачення та реагування на небезпеку. І знову питання поставили на «стоп».

Тому важливо якомога швидше повернути або компенсувати кошти, які забрали з екологічних видатків на всіх рівнях, – заради відновлення  справжніх екологічних програм, а не на меморандуми з озеленення та очищення малих річок.

До речі, до пандемії розглядалося дуже багато проектів щодо розвитку відновлювальної енергетики, але на період карантину все зупинилося.

В Україні бракує коштів на виплату власникам «зелений тарифів». Фактично, протягом двох місяців суттєві наукові роботи були призупинені, і не відомо, коли вони запрацюють в повному обсязі (не тільки на боротьбу зі змінами клімату, а й на адаптацію до змін клімату).

Плюсова ситуація - це сценарій, який може реалізуватися, якщо буде прийнята консолідована стратегія щодо виходу з кризи. І ця стратегія має ставити на один рівень і питання екологічного захисту населення, і питання економіки.

Просто нагадаємо…

Від короновірусної інфекції померло близько 100 тисяч осіб у світі, а від брудного повітря - помирає 7 млн людей на рік.

Учора мрія, сьогодні ціль, завтра реальність

Якщо в подальшому будуть впродовжені нові карантинні заходи - дійсно відбудеться скорочення викидів і очищення повітря, але й триватиме скорочення економічних показників. Ясно, що на скорочення економік ніхто не піде. Пригадаємо 2008 рік, коли теж була криза. Тоді теж фіксували значні скорочення парникових викидів, очищення повітря, річок, ґрунтів - але після виходу з кризи екологічна ситуація значно погіршилася.

Такі країни, як Китай, Індія та інші промислові гіганти, дали змогу економіці піднятися знов, та вони знов почали «закривати очі» на порушення у сфері охорони довкілля. Це питання балансування екологічних і економічних інтересів… Так було. Та чи залишилися ми тими, якими були?

Адже ми побачили, яким світ МОЖЕ БУТИ, що планеті не потрібно так багато часу, щоб очиститися від антропогенного впливу і забруднення, що у нас є шанс зберегти планету для наступних поколінь… Тож, для того щоби жити в чистому довкіллі, ми маємо йти на певні компроміси. Впершу, чергу, на компроміси із собою, ми маємо замислюватися, чи всі ті речі, до яких ми звикли нам потрібні: регулярні  подорожі за кордон, купівля одягу в об’ємах, які значно-значно переходять межу. Лише прості приклади…

Досвід світу

Потрібно почати залучати кошти для зеленого відновлення. Те, що вже є з працюючих кейсів. 

Проект з ЄС «Горизонт-2020», який діє для адаптації змін клімату та оцінки ризиків, пов’язаних з природоохоронними заходами.

Формування зелених акселератів - це дiйсно долучення до зелених стратегiй, можливiсть мунiципалітетам звертатися до Європейського інвестиційного банку та Банку реконструкції  і розвитку на умовах 20% софінансування. Пілотні проекти, завдяки яким міста зможуть отримати технічну і фінансову допомогу.

Так, до осені очікується внесення змін до нормативно-правових актів Україні згідно зелених облігацій. Тому що реальні кошти знаходяться і на інших фінансових ринках.

І важливо дати визначення зеленим облігаціям на законодавчому рівні, що дозволить реально фінансувати природоохоронні заходи. Якщо все буде добре, то восени цей процес зрушиться з місця.

Європа вже зробила свій вибір на користь «зелених» політик.  І хоча боротьба  з пандемією на короновірус сильно вплинула і на її економіку, порятунок від кризи вона бачить саме в Європейському «зеленому» курсі  (European Green Deal). І саме на це слід зважитися нам, приймаючи рішення щодо нових стратегій. Тому що Green Deal може стати «двигуном відновлення» для України з можливістю перебудувати економіку на більш стійку.

*Думки видання «Факти Запоріжжя» не завжди збігаються з думками експертів. Редакція залишає за собою право відхилити публікацію у разі порушення зазначених нижче правил: заборонено розміщення недостовірної інформації; пропаганда і розпалювання расової, релігійної, міжнаціональної ненависті, ворожнечі, дискримінації за расовою, етнічною, статевою, релігійною, соціальною ознаками, заборонено розміщення інформації, яка дискредитує і порочить честь і гідність громадян або організацій; нецензурні висловлювання; заклики екстремістського характеру; пропаганда сепаратизму; заклики до дій, що підпадають під дію КК України.

Якщо ви хочете публікуватися на нашому сайті, напишіть нашому редактору у Фейсбуці (у листі зазначте, будь ласка, теми, в яких ви компетентні та інформацію про себе). 

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі