Зміна клімату: яких потрібно вжити дій?

Зміна клімату: яких потрібно вжити дій?

Нещодавно постановою КМУ № 849 від 29.09.2019 року Уряд затвердив Програму діяльності Кабінету Міністрів України на період до 2025 року.

Програма – це набір пріоритетних цілей, які ставить перед собою Уряд для того, щоб українці жили довше, безпечніше, заможніше та щасливіше. Верховною Радою 4 жовтня 2019 р. схвалено зазначену Програму.

Програмою визначено пріоритетні цілі Уряду, шляхи їх досягнення та встановлено до кожної цілі ключові показники ефективності. За досягнення кожної із запропонованих цілей в Уряді відповідає визначений член Кабінету Міністрів, що дозволить побудувати роботу за принципом орієнтованості на результат та ефективно здійснювати кадрову політику.

Уряд передбачає, що до 2025 року Україна має стати мирною, конкурентоспроможною та інвестиційно привабливою державою з прозорими умовами ведення бізнесу, високими соціальними стандартами, розвинутою демократією, захищеними правами людини і свободами та сервісноорієнтованою державною службою – успішним прикладом стрімкого зростання в Європі та світі.

В розділі 9 зазначеної програми перед Міністерством енергетики та захисту довкілля, серед інших, поставлена  ціль 9.8. , якою визначено, що «Українець усвідомлює наслідки глобальних змін клімату, вживає заходи для їх запобігання, проте готовий до них адаптуватись».

Показником ефективності визначеної цілі є скорочення обсягу викидів парникових газів до 2024 року та, ймовірно, підвищення відсотку скорочення використання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.

Крім того, в Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», що набуває чинності з 1 січня 2020 року є розділ «Зміна клімату» в якому зазначено:

«На початку XXI століття світовою спільнотою визнано, що зміна клімату є однією з основних проблем світового розвитку з потенційно серйозними загрозами для глобальної економіки та міжнародної безпеки внаслідок підвищення прямих і непрямих ризиків, пов’язаних з енергетичною безпекою, забезпеченням продовольством і питною водою, стабільним існуванням екосистем, ризиками для здоров’я і життя людей.

Рамковою конвенцією Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату визначено основи для розв’язання зазначеної проблеми. Кіотським протоколом до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, ратифікованим Законом України «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату», визначено кількісні цілі із скорочення викидів парникових газів на період до 2020 року для країн розвинених та з перехідною економікою, до яких належить Україна.

У грудні 2015 року в Парижі була прийнята нова глобальна кліматична Паризька угода до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Паризької угоди».

Відповідно до положень Паризької угоди Україна як сторона угоди зобов’язана зробити свій національно-визначений внесок для досягнення цілей сталого низьковуглецевого розвитку всіх галузей економіки та підвищення здатності адаптуватися до несприятливих наслідків зміни клімату, зокрема, шляхом скорочення обсягу викидів парникових газів.

Основними джерелами викидів парникових газів в Україні є промисловість, енергетика і транспорт.

Отже, сьогодні ми маємо, щонайменше, два стратегічних документи, які передбачають обов’язок України скоротити обсяг викидів парникових газів та озоноруйнівних речовин. У зв’язку з цим виникає питання, а як саме досягти поставлених цілей та завдань?

Маю з цього приводу власну думку. В Україні діє програмно-цільовий метод бюджетного фінансування. Всі без виключення державні інституції, органи влади та місцевого самоврядування декларують в своїх статутах, положеннях та регламентах здійснення планування своєї діяльності.

Очевидним є те, що перелічені установи мають розробити узгоджені між собою програми, спрямовані на досягнення поставлених цілей, які мають бути підкріплені бюджетом.

Така програма повинна бути розроблена  фаховими експертами, науковцями, екологами, активістами з обов’язковим залученням провідних міжнародних експертів та схвалена на вищому державному рівні.

Та першою установою, яка має розробити таку програму є Міністерство енергетики та захисту довкілля. Програма повинна передбачати конкретні дієві заходи, чітко визначені в просторі та часі, а також передбачати відповідальних осіб та суб’єктів за виконання намічених заходів та містити механізм санкцій та заохочень.

Після затвердження зазначеної «головної» програми всі обласні державні адміністрації розробляють власні програми аналогічні змісту по суті, але індивідуальні за змістом, які враховують специфіку того чи іншого регіону.

Далі, такі програми розроблюють органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації та затверджують їх відповідно до своїх статутів.

Лише за таких умов, коли кожний посадовець, починаючи від міністра та закінчуючи майстром цеху, буде чітко розуміти юридично визначений алгоритм дій, спрямованих на скорочення обсягу викидів парникових газів та озоноруйнівних речовин, буде бажати його виконувати та усвідомлювати, що, за невиконання він отримає ту чи іншу санкцію у вигляді юридичної відповідальності, тільки тоді Україна отримає шанс досягти поставлених цілей.

Тільки так, ми можемо дієво змінити ситуацію у себе в країні та стати прикладом іншим, заслужити повагу та повернути довіру до нації  на міжнародній арені

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі