Богданівське танго, або Як голова ОП у відставку ходив, але не дійшов

Богданівське танго, або Як голова ОП у відставку ходив, але не дійшов

Український політичний трагіфарс у трьох діях

Кажуть, що весь світ театр, а люди в ньому лише актори. У відношенні до України цей вислів має звучати трохи по-іншому: нині уся країна – «95-й квартал», а люди у ній… Ні, навіть не глядачі, але й не актори, а статисти та предмети театрального реквізиту. Бо чи великий вплив на постанову або гумористичну виставу справляє безмовна декорація за спинами головних діючих персон? Ні. Залишається тільки мовчки спостерігати за усіма тими цирковими видовищами, які проходять на сцені.

Дія перша: хрестовий похід Богдана у відставку

1 серпня українські ЗМІ облетіла звістка, у яку особливо не вірили, але якої рано чи пізно чекали з огляду на важкі політичні відносини України та США – голова Офісу президента України Андрій Богдан, якого вважають людиною олігарха Ігоря Коломойського, подав у відставку. Цю інформацію поширило відразу декілька доволі авторитетних та впливових ЗМІ із посиланням на власне джерело в ОП (про джерело йтиметься далі). У якості доказу демонструвалася фотографія частини заяви Богдана на звільнення – кажучи прямо, дуже дивної заяви.

"Звільнити за власним бажанням з моменту настання бажання"

Поки країна недовірливо вчитувалася у рядки новин щодо відставки "непотоплюваного" колишнього особистого юридичного радника президента Зеленського, інформацію почали поширювати інші засоби масової інформації – у тому числі й закордонні. Варіантів причин відставки Богдана розглядалося два:

– Принципова позиція США, які переслідують богданівського патрона, олігарха Ігоря Коломойського, через що останній тривалий час "гостював" в Ізраїлі, та які рекомендували Зеленському обійтися без "людей Коломойського" на державних посадах.

– Конфлікт Богдана з мером Києва Віталієм Кличком, який у протистоянні заручився підтримкою особистого юридичного радника президента США Дональда Трампа – Рудольфа Джуліані.

Дія друга: "плітки", "дурниці" та тотальний медійний факап

У "Слузі народу" та власне Офісі президента новину про можливу відставку Богдана сприйняли по-різному, але превалював подив – так, лідер СН Дмитро Разумков зізнався, що про відставку Богдана взнав з новин (показово, лідер найчисленнішої фракції у новій Раді не знає, що робиться у президента в адміністрації).

Дехто з депутатів СН взагалі зробив припущення, що Богдан просто пожартував – бо він, мовляв, той ще жартівник.

Сам винуватець сполоху ніяк не коментував чутки про свою відставку, натомість постив у себе на Фейсбуці провокативні пости та завзято тролив свого опонента, київського мера Віталія Кличка.

Прес-служба ОП взагалі відмовилася коментувати чутки щодо відставки Богдана – за їхніми словами, вони на той момент намагалися з’ясувати,  ̶ш̶о̶ ̶т̶у̶т̶ ̶в̶з̶а̶г̶а̶л̶і̶ ̶к̶о̶ї̶т̶ь̶с̶я̶  чи була така заява у природі. Натомість реакція окремих представників президентського апарату була цікавою – прес-секретар президента Юлія Мендель відмовилася коментувати "плітки", заступник Богдана Руслан Рябошапка назвав чутки про відставку "дурницями", а представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук нейтрально відповів, що "нічого не знає" (що теж дуже показово – невже в апараті президента зовсім не знають, що робиться у їхній установі і як їм тоді контролювати ситуацію на всеукраїнському рівні?).

Зрештою, вже зранку 2 серпня стало офіційно відомо, що Богдан ніяких заяв про відставку не писав. Більше того, видання "Дзеркало тижня" із посиланням на власні джерела оприлюднило інформацію, що чутки про відставку Богдана з невідомих намірів поширив заступник голови ОП Кирило Тимошенко – зробивши ще у якості інсайду.

Здавалося б, це все, але якби то був кінець, ми б жили не в Україні.  У середині дня президент Зеленський під час візиту до Івано-Франковська повідомив, що Богдан все ж таки написав заяву про звільнення. Щоправда, президент поки що не став її підписувати.

Такого медійного факапу український політичний простір не знав з часів "вбивства" Аркадія Бабченка, якого задіяли у спецоперації СБУ. Судячи з усього, в апараті президента склалася предивна ситуація – коли права рука не знає, що робить ліва, а верхівка керування Офісом президента не в змозі пояснити, що в них взагалі відбувається, тому дає коментарі на власний розсуд.

Дія третя: "Ітогі подведьом"

Взагалі-то, примушення призначенців на важливі посади писати заяви про звільнення за власним бажанням без дати та візи президента – це типова для України практика. Вона тягнеться десь ще з 90-х років, коли президентам був необхідний контроль за ключовими посадами і за допомогою такої заяви посадовцями можна було маніпулювати, як заманеться – особливо тими, хто тримається за свою посаду. Але чи значить це, що Зеленський вирішив взяти на озброєння досвід "папередників", і що тоді робити з його заявами про "нову владу" – поки невідомо.

Втім, є ще один варіант – Зеленський просто допомагає Богдану та Тимошенку знайти вихід з фейкової ситуації, яку створили ці обоє-рябоє. Але тоді у повний зріст постає інше питання – власне, а навіщо взагалі було "городити город" із цією заявою. Щоб заспокоїти США, які настійливо вимагають голови Коломойського та пов’язаних із ним осіб, чи тільки заради хайпу?

Поки що влада продемонструвала тільки безладдя та розбрід у своїх лавах – як вже писалося, права рука не знає, чим займається ліва. Керівники вищих рангів не в змозі дати пояснення ситуації, а лідер президентської партії читає про відставку одного з ключових апаратників президента у новинах.

Якщо так буде продовжуватися й далі, Україну чекають дуже скрутні часи. А чиновникам апарату Зеленського тепер треба звикати до того, що медіа віднині будуть ретельно перевіряти усю інформацію з Офісу президента, бо свій кредит довіри в них ОП, здається, учора втратив.

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі