Догхантери в Запоріжжі: є жертви

Догхантери в Запоріжжі: є жертви

Місцеві мешканці звернулися до поліції.

Вночі 16 серпня в Комунарському районі Запоріжжя невідомі намагалися отруїти зграю собак. Зрештою, один з них постраждав від рук догхантерів. Про це повідомила в соцмережі Фейсбук на своїй сторінці місцева зоозахисниця Олена Пилова.

За її словами, решті пощастило, оскільки люди впустили їх в під'їзд, а бідолаха - знаходився на вулиці.

"​З ранку отруєний собака знаходився на дитячому майданчику. Він був цілком невинний з усіх", - коментує зоозахисниця.

Місцеві мешканці звернулися до поліції.

Якщо собака з'їв догхантерський "смаколик"

Догхантери розкидають у місцях найбільшого скупчення тварин шматки їжі, нашпиговані отрутою чи цвяхами. Як розпізнати, що ваш собака отруївся? Симптоми можуть бути різними, починаючи від млявості та втрати апетиту чотирилапого, закінчуючи кривавим поносом, блюванням, припадками, подібними на епілептичні. Ознаки отруєння не обов’язково можуть проявитися одразу після прогулянки, а навіть через 3-5 годин. 

Та діяти потрібно негайно. Цінною є кожна секунда, запевняють фахівці. Алгоритм порятунку собаки при отруєнні: викликати блювання (можна за допомогою соляного розчину: 1 столова ложка на склянку води). Опісля – сорбенти, а тоді очисна клізма. Потрібно також дати собаці якомога більше рідини.

Необхідно виявити метод отруєння. А методом може бути миш’як, цвяхи чи “улюблений” догхантерами ізоніазид. Ізоніазид (тубазид) – лікарський препарат, показаний для лікування туберкульозу усіх форм локації. Становить небезпеку для собак. Американським товариством із запобігання жорстокості до тварин ізоніазид включений в десятку людських ліків, які є найбільш небезпечними для чотирилапих. При отруєнні протитуберкульозними препаратами в собаки будуть приступи, що нагадують епілептичні. Якщо симптоми нагадують ознаки отруєння ізоніазидом, собаці треба вколоти В6 чи В – глутамінову кислоту. В6 колють із розрахунку 10 мг на кілограм ваги собаки. Не варто боятися передозування – цей вітамін нетоксичний навіть у великих дозах. 

Якщо  ж собака з’їв щурячу отруту, наслідком буде кривава блювота, понос, в’ялість, відсутність апетиту, тахікардія, підвищена температура. У такому разі потрібно дати сорбент (активоване вугілля), промити шлунково-кишковий тракт за допомогою клізми. Якщо у вашому районі вбивають собак, знаходять розкидану отруту чи їжу з цвяхами, ви помітили підозрілих осіб, звертайтеся в правоохоронні органи. Якщо знайшли “смаколик”, не поспішайте його хапати “голими” руками. Сфотографуйте та акуратно візьміть знахідку в поліетиленовий пакет і мерщій у лабораторію. Особливо не пощастить зловмиснику, якщо в шматочку їжі виявлять синильну кислоту чи миш’як. Це вже буде інкримінуватися як викид високотоксичних речовин у місцях загального користування.

Щоб не натрапити на небезпечну знахідку, відучіть собаку “пилососити” на вулиці, одягайте йому намордник. Не відпускайте чотирилапого з повідка і слідкуйте за тим, що він обнюхує під час прогулянки. Також про всяк випадок майте напоготові ветеринарну аптечку: там мають бути шприци, антипод сумнозвісного протитуберкульозного препарату – піридоксин (вітамін B6) та сорбенти, а також харчова сіль чи спеціальні препарати для спричинення блювання. 

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі