День студента: Революційний символ держави

День студента: Революційний символ держави

Студентство - це про зміни.

17 листопада світ відзначає Міжнародний день студента. Історія цього свята доволі революційна, та про це мало хто знає. Але випадки, коли студентський запал породжував історію, є і в Україні. Саме з молоді у 2013 році розпочався всім відомий Євромайдан, учасники якого оцінили роль студентів у революції.

Студентство – це молодість, найкреативніша частина суспільства та спільнота, яка нічого не боїться. Саме студенти йдуть у вогонь і в воду у прагненні зробити державу кращою. Саме в них живе революційних дух, «що тіло рве до бою». Мабуть, недаремно Міжнародний день студента започаткований на тлі протесту.

Як відомо з історії, 16 листопада 1939 року в окупованій нацистами Чехії празькі студенти і їх викладачі вийшли на демонстрацію, щоб відзначити річницю утворення Чехословацької держави. Німецькі війська розігнали демонстрацію, застреливши при цьому студента медичного факультету Яна Оплетала. Похорони загиблого переросли в акцію протесту. Десятки демонстрантів були арештовані. 17 листопада рано вранці німці оточили студентські гуртожитки. Більше 1200 студентів були заарештовані і відправлені в концтабір. Дев'ятьох студентів та активістів руху стратили у в'язниці. Через два роки на Міжнародній зустрічі студентів, що боролися проти нацизму, було вирішено щорічно відзначати цю дату як День студента.

Важливою сторінкою історії України є бій під Крутами, у якому взяли участь студенти. Активісти намагалися придушити антиукраїнське повстання. Зокрема, у бою взяли участь студенти Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету та учні старших класів гімназії ім.Кирило-Мефодіївського братства Києва. Згідно зі статистикою, у повстанні полягло понад 40 студентів, ще близько 40 – поранено.

Та це не єдиний випадок, коли студенти боролися за цінність держави. 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності почали збиратися активісти, обурені відмовою української влади від євроінтеграції. Тоді, у центрі Києва, зібралися переважно студенти, яких вже 30 листопада силовики жорстоко розігнали з головної площі держави.

Журналісти видання «Факти Запоріжжя» поспілкувалися з учасниками запорізького та київського Євромайданів, які під час революції були досить юними та готовими до кардинальних змін. Серед широкого загалу шириться думка різного штибу, зокрема «якщо б студенти не влаштували бунт у 2013-му, то не було б ні розірваного Донбасу, ані відтятого Криму».

Активісти оцінили роль студентів у протесті та розповіли про свої мотиви участі в революції.

Та деякі студенти виявилися ще більш патріотично налаштованими, адже влаштували страйк під стінами університету. Зокрема, це зробила голова Запорізького обласного осередку ВГО «Сокіл» Ярина Геращенко. 26 січня 2014 року Запоріжжя долучилося до всеукраїнського страйку студентів, зібравшись біля другого корпусу ЗНУ. До протесту приєднались  студенти ЗНУ, ЗНТУ, КПУ та ЗДМУ. Зазначається, що останнім трьом не дозволили влаштовувати подібні заходи на території навчального закладу.

В далекому 2013-році ми не погоджувалися з тим, як розвиваються події у державі, хотіли розвиватися. І нині жодного лукавства чи відчуття знесилення немає. Ми живемо у прекрасний час, коли маємо можливість власними руками, власною позицією і власними силами будувати свою державу. Хто хоче, той робить. А хто не хоче, той стогне.

Тоді, сім років тому, небайдужим і відважним вдалося розпочати революцію, що триває донині. Однак, сьогодні необов’язково палити шини. Іноді достатньо припинити стогнати і просто робити те, що мусиш.

Фото: Андрій Потапов.

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі