Директор-сепаратист, неоформлена земля і браконьєрство: чим живе Приазовський національний парк

Директор-сепаратист, неоформлена земля і браконьєрство: чим живе Приазовський національний парк

Зловживання владою та нехтування обов’язками, корупційні схеми і екологічні катастрофи, порушення законів і браконьєрство, -  чим живе і на чому збагачується керівництво Приазовського національного природного парку.

Приазовський природний парк – другий за величиною національний парк в Україні. Розташований він на території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського і Якимівського районів Запорізької області. Був створений у 2010 році указом Президента Ющенка. Площа становить близько 80 тис. га заповідних територій. 

Вигідне розташування в рекреаційній зоні області протягом усіх років існування парку викликає до його земель підвищений інтерес багатьох не чистих на руку чиновників і корупціонерів, які прагнуть заробітку і контролю над цими територіями.

Парк «гниє» з голови

Вже майже три роки Приазовським національним природним парком керує Дмитро Воловик, призначений на посаду у серпні 2016 року.  

Дмитро Іванович був засновником ПП «Укрзем», працював директором Бердянського міжрайонного та Запорізького регіонального філіалу держпідприємства «Укрспецзем».

За інформацією власних джерел редакції, призначення Воловика на посаду директора Нацпарку було пролобійоване народним депутатом Сергієм Валентировим. Проте, за даними ЗМІ, він також тісно пов'язаний із скандально відомим своїми проросійськими поглядами нардепом Євгеном Балицьким, екс-регіоналом, а на тепер – членом «Опозиційного блоку». 

До того ж, Дмитро Воловик за часів Януковича був правою рукою нардепа Артема Пшонки, якого звинувачують на сьогодні у державній зраді. Хоча останнє, як вже зазначалося, не завадило Воловику стати директором Нацпарку вже за нової влади, сформованої після Майдану.

Журналісти неодноразово писали про проросійські погляди Дмитра Івановича. Соціальні мережі рясніли сепаратистськими картинками і публікаціями про «Крим наш!» («наш» - в сенсі Росії -ред). Якщо погортати стрічку особистого акаунту посадовця в «Одноклассниках», можна побачити і публікації з групи «Антимайдан», і російський прапор, і георгіївську стрічку.

Наприклад, Дмитро Воловик вподобав пост проросійського президента Чехії Мілоша Земана: «Україна хвора на всю голову». І це далеко не поодинокий випадок. 

скріншоти: Время новостей 

Отже, треба розуміти, що людина з такими поглядами контролює частину землі, яка входить у сухопутний коридор між Кримом і окупованим Донбасом, про який так мріє президент Росії.

До речі, цікавим є й те, як Дмитро Воловик отримав призначення. На посаду директора Приазовського нацпарку претендували 40 осіб. 16 серпня 2016 року в Мінекології пройшов фінальний етап конкурсу – претенденти представили свої пропозиції з управління Парком, а хід конкурсу транслювався на ютуб-каналі в режимі онлайн. 

Всі претенденти відповідали на запитання конкурсної комісії, яка визначала рівень знання природоохоронного законодавства і оцінювала здатність кандидатів втілити в життя політику Мінприроди. Але коли підійшла черга Дмитра Воловика, пряма трансляція з невідомих причин припинилася. І тому на підсумковому записі його відповідей немає.

Ймовірно, і та обставина, що міністерство практикувало призначення на посаду директора лише на рік, а Воловик займає її вже майже 3 роки, теж свідчить про зацікавленість впливових політиків у ресурсах Нацпарку і Дмитрі Івановичі як гарантії доступу до заповідної землі. Хоча зі звільненням з посади голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля та в контексті примарних шансів Сергія Валентирова повторно пройти до парламенту, кар’єрні перспективи Дмитра Воловика теж опинилися під загрозою.    

Не сепаратизмом єдиним

Керівництво парку також грубо ігнорує взяті на себе перед законом зобов’язання щодо встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Виявляється, територія в понад 78 тисяч га землі взагалі не оформлена відповідно до закону, а отже за неї не сплачується земельний податок, який має надходити у місцевий бюджет, про це повідомляють журналісти видання Іmportant. Детальніше про це – нижче. 

Таким чином, природоохоронна установа тривалий час завдає місцевому бюджету багатомільйонні збитки. Показовою у цьому контексті є екологічна катастрофа, яка сталася у Молочному лимані. 

Нагадаємо, у Молочному лимані, який входить до складу Приазовського нацпарку, періодично гинуть різноманітні, у тому числі рідкі, популяції риб. Найбільш масивний мор риби стався у вересні 2017 року. Тоді загинуло більше ніж 60 000 особин пеленгаса і 1300 кефалі. Сума збитків склала близько 93 млн. грн. Риба загинула тому, що не змогла вийти в море через замулювання промоїни між Молочним лиманом і Азовським морем.

Територія Молочного лиману була включена до складу Приазовського національного природного парку у 2010 році, це означає, що відповідальність за належне утримання та охорону Молочного лиману несе саме Приазовський парк. Тобто, юридично відповідальність за замор риби повинен нести Парк.

Однак, позиція керівника з цього приводу дещо інша.

Дмитро Воловик заявив, що ніякої катастрофи не було: «Втрати кількох десятків тисяч особин піленгаса – не є екологічною катастрофою». Він назвав це «стихійним явищем». Хоча, за словами очевидців, мертву рибу тоді ніхто не збирав. Тисячі рибин знаходилися на березі, поки остаточно не розклалися. Тож ставлення керівника заповідного парку до проблеми красномовно свідчить про те, що піклування про природні ресурси – не в його пріоритеті. 

Історія з замором риби продовжує викликати ряд питань, які досі залишаються без відповіді. Тендер на вельми солідну суму в 1,4 млн. грн на розчищення промоїни чомусь виграла Миколаївська фірма ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв». Але роботи вона не проводила, а найняла субпідрядника, у якого для необхідних робіт навіть спецтехніки не було. Коли ж громадськість обурилася, підрядник таки знайшов техніку, але роботу, зрештою, все одно не виконав.

Мільйонні збитки

У жовтні 2018 року Нацпарк оголосив тендер на «Будівництво з'єднувального каналу для відновлення водного сполучення Азовського моря з Молочним лиманом» на суму 56 608 818,80 грн. Про це свідчить інформація на сайті електронних закупівель «Прозоро».

Переможцем стало місцеве підприємство «Бердянськбудтрест», пов’язане із нардепом Олександром Пономаревим – партнером Сергія Валентирова. Відтоді пройшов майже рік, однак, проблема не вирішується.

Виділені з держбюджету понад 50 млн. грн. (грошей платників податків - ред.) повинні були піти на будівництво з'єднувального каналу між Молочним лиманом і Азовським морем. Ще 33 млн грн необхідні для створення на березі затоки сучасного екоцентру. Таке рішення прийняв Кабмін 24 квітня поточного року. На цій темі активно піарився нардеп Сергій Валентиров, який, за його словами, «відстояв інтереси заповідника». Однак, наразі ситуація залишається незмінною.

Чиновники мусують тему з будівництвом з'єднувального каналу вже не перший рік, деякі на цьому роблять собі рейтинг, деякі непогано заробляють. Однак, з кожним днем проблема лише загострюється

Поза законом

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» землі природно-заповідного фонду – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду. 

Приазовський національний природний парк взяв на себе охоронне зобов’язання № 399, згідно з яким під його охороною, як повідомлялося вище, опинилося 78 126,92 га земель, а також Парк зобов’язався провести відмежування території парку в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали.

Крім того, за даними видання Important, є Положення, яким начебто керується зазначений об’єкт. Згідно з деякими пунктами документу, парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється, як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Пункт 1.7 Положення про Приазовський національний природний парк визначає, що право Парку на постійне користування земельними ділянками оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п.1.8. Межі земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку встановлюються в натурі (на місцевості) та закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про межі, цільове призначення, оцінку, угіддя земельних ділянок, що перебувають у користуванні Парку та про обмеження в їх використання вносяться до Державного земельного кадастру у встановленому законодавством порядку та обов’язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Але парк протягом майже десяти років грубо ігнорує взяті на себе зобов’язання та взагалі не виконує вимоги законодавства щодо встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

На території парку фіксуються системні порушення законодавства з боку його посадових осіб та співробітників. 

Парк має власну службу державної охорони природно-заповідного фонду, яка відповідно до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право складати протоколи про адмінправопорушення. Згідно з цими повноваженнями, служба охорони Парку активно користується та щоденно складає на фізичних осіб від 5 до 10 протоколів про адміністративне правопорушення та направляє їх до суду, про що свідчить єдиний реєстр судових рішень.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення служба охорони зобов’язана прописувати час, місце та суть адміністративного правопорушення. Але знаючи, що межі Приазовського нацпарку не визначені, службові особи, виконуючи функцію правоохоронного органу, умисно перевищують свої службові повноваження та незаконно притягують до відповідальності від п’яти до десяти осіб щоденно, грубо порушуючи їх права, визначені Конституцією.

Таким чином, працівники Парку просто позбавили місцевих мешканців можливості рибалити, навіть на один гачок та проводити дозвілля  на території водного об’єкту в двокілометровій зоні від берегу Азовського моря. 

В той самий час, люди кажуть, що самі працівники Нацпарку сітками виловлюють рибу на території, яку покликані захищати від браконьєрства. Звичайно, незаконний промисел був би  неможливий без відома очільника парку Дмитра Воловика. 

Редакція видання продовжує розбиратися у ситуації, що склалася у Приазовському національному природному парку. 

Далі буде. 

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі