Інтерв'ю з депутатом Запорізької облради Тетяною Ковиліною: «Дивімось вище горизонту!»

Інтерв'ю з депутатом Запорізької облради  Тетяною Ковиліною: «Дивімось вище горизонту!»

Її називають борцем за справедливість, порушником депутатського спокою, невгамовною активісткою, якій до всього є діло. У інших, скажімо так, вона викликає діаметрально протилежну думку з негативним забарвленням. Але ніхто і ніколи не скаже, що Тетяна Ковиліна – депутат Запорізької обласної ради, яка приходить до сесійної зали просто відсидітися, попити кави з колегами під час перерви та спокійно відправитися додому – варити борщ для сім’ї.

За свою каденцію Ковиліна 73 рази виступала на сесіях з гострою критикою, подала 224 запитів і звернень. Її прекрасно знають жителі Осипенківського мікрорайону Запоріжжя, які обрали її у 2015 році в облраду. Їх депутат провела 85 прийомів, 43 зустрічі та прийняла 785 жителів міста й області.

Як же це вона все встигла? Запитаймо у неї самої.

– Тетяно Миколаївно, ви – педагог, посідали високі пости в освітній сфері. Що змусило Вас стати депутатом місцевого парламенту?

– Моїм самим знаковим досягненням в освітній сфері я вважаю створення умов для розвитку унікального освітнього навчального комплексу – школи-ліцею «Логос», що отримав грант Сороса, займав перші місця в Соросівських і республіканських олімпіадах, по праву став одним з кращих в Україні.

Ці досягнення і зробили мене відомим менеджером в сфері освіти: мене нагородили знаком «Відмінник освіти України», а за підсумками участі в регіональній програмі «Зоряний шлях» я отримала статуетку «Золотий дельфін» і перемогла в номінації «Жінка року».

  У мене завжди був інтерес до новаторства, реформаторства, плекала в собі незгоду з посередністю і сірістю, прагнення ніколи не зупинятися на досягнутому.

 Депутатська діяльність – це масштабне ігрове поле і новий простір для дій. Перше, про що я відразу заявила, прийшовши до обласної ради: гендер – європейська норма, рівні права і рівні можливості для чоловіків і жінок – це аксіома. Тому я й ініціювала створення міжфракційної депутатської гендерної групи «Рівні можливості», була обрана її керівником. Наша група стала другою в області після міської Вільнянської, а тепер їх уже налічується 25 в нашому регіоні. Запорізька область сьогодні найкраща в Україні за кількістю створених міжфракційних депутатських груп різного рівня. Природно, що ця ситуація зміниться після нинішніх місцевих виборів. Але я абсолютно впевнена, що тема гендерної рівності і далі буде популярною у новообраних депутатів місцевих рад.

 – Тетяно Миколаївно, безумовно, як депутат, Ви не сиділи, склавши руки. І все ж, якими своїми проєктами ви пишаєтеся найбільше?

– Якими проєктами я пишаюся? Звичайно, не все із задуманого мною в цій каденції вдалося реалізувати: адже я – депутат позафракційний, а значить поза будь-якою політикою, крім соціальної, тому кожен раз доводилося аргументовано переконувати колег-депутатів у доцільності того чи іншого проєкту.

Багато моїх ініціатив так і залишилися за кадром  депутатських повноважень, що вже добігають кінця. Мова, наприклад, про ідею відкриття відділення для дівчаток в обласному ліцеї «Захисник» на базі Матвіївської школи-інтернату, яка є підшефною школою обласної прокуратури. Депутатам не вистачило політичної волі.

Але ось перший проєкт, розпочатий у 2016 році, який згодом отримав розвиток в «Охматдиті», це бюджетний навчальний клас для онкохворих дітей в гематологічному відділенні обласної дитячої лікарні. Діткам, які проходили тривале лікування і одночасно вчилися за шкільною програмою, разом з випискою видавали табелі. Таким чином, дитина, окрім соціальної підтримки, отримувала і моральну: так би мовити, залишалася  в строю, і після одужання  могла продовжити навчання  зі своїми однолітками. Дуже непросто спочатку було переконати й батьків, і лікарів, які сумнівалися в доцільності такого навчання під час складного лікування, але цей понад емоціональний проєкт все ж був здійснений і отримав право на життя.

Друга історія, якою я теж дуже пишаюся, це відкриті особисті зарплатні картки спортсменів баскетбольного клубу БК «Запоріжжя», який добре відомий в нашому регіоні й за його межами. Цьому клубу з обласного бюджету протягом ряду років надавалася допомога на суму 1 млн 200 тисяч гривень. Я вирушила на тренування до спортсменів цього клубу і запитала у капітана команди, чи знає він про надану депутатами обласної ради допомоги на цю суму? Виявилося, що не знає.

Коли стала вивчати документи й розбиратися, то з’ясувалося, що ці бюджетні кошти надходять на картки деяких чиновників. Після, образно кажучи, тривалої антикорупційної війни за справедливість, мені таки вдалося перемогти корупцію, і бюджетні гроші стали отримувати спортсмени на відкриті для них особисті банківські картки.

Наступна історія, якою я теж пишаюся, і яка також отримала своє продовження, – це підтримка обдарованих дітей області. Ще в школі «Логос» я домоглася того, що талановита дитина, з якої б за матеріальними статками родини вона б не походила,  мала б  право і гідні умови для розвитку своїх здібностей. Саме з цією метою була відкрита бюджетна літня оздоровча школа для дітей, які стали переможцями предметних олімпіад або їх учасниками. Таким чином, ми збирали до 100 дітей з усіх районів регіону, і протягом чотирьох років вони  відпочивали й комунікували спочатку на території санаторної школи-інтернату № 7 на Великому Лузі, а потім три роки поспіль проживали на території Хортицької національної реабілітаційної академії.

Ще один проєкт, який гідний поваги, – це отримання нового статусу для четвертого інтернату, який тепер відомий, як «Козацький ліцей». Це не показна «шароварщина», а шлях від звичайного інтернату на Правом березі до унікального навчального закладу з високим рейтингом. Разом з директоркою Оксаною Губиною, яка є депутатом міськради, ми витратили дев’ять місяців на те, щоб зібрати депутатські голоси «ЗА» для  зміни статусу інтернату. Зараз цей ліцей з поглибленим вивченням фізики й математики успішно розвивається, по праву вважається престижним в нашій області.

Серед моїх депутатських досягнень варто згадати й про те, що вперше в області було затверджено Порядок підвезення дітей з особливими потребами до комунальних шкіл – інтернатів, які віддалені від центру, де діти живуть і навчаються п’ять днів на тиждень. Я вважаю, що дитина повинна частіше бачити сім’ю, щоб постійно відчувати турботу і любов рідних.

Активно співпрацюю з Тамарою Огородовою і її благодійним фондом «За майбутнє», який сьогодні є єднальною платформою для жінок-депутаток області. Я – активна учасниця трьох жіночих Міжнародних конгресів і регіонального у Львові, ініційованих і проведених міжфракційною групою депутатів у Верховній Раді. Що мені особливо подобається в гендерному русі – так це відсутність політичних прапорів і акварелей, а добрі справи для громади ти робиш без прив’язки до статуту якоїсь партії. Я – людина зі своєю особливою думкою і поглядом, з характером і життєвими принципами, професіоналізмом і досвідом, тому ніколи не приживуся там, де тупо голосують масовий «одобрямс» з усіх питань порядку денного. Очевидно, саме тому мені вдалося багато зробити. Всі мої проєкти не одноденки, а довгожителі: як освітні, так і політичні.

Всі проєкти – мого особистого авторства: жоден ні з кого і, ні з чого не списані, мають продовження і розвиток на рівні країни.

У 2016 році вже в перший рік каденції я була нагороджена Подякою голови обласної ради, а у 2020 році стала лауреаткою Х1Х обласного конкурсу «Господиня свого краю» у номінації «Жінка - працівник органів місцевого самоврядування».

– Ви часто опиняєтеся в центрі скандалів в сесійній залі. Як Ви ставитеся до випадів на Вашу адресу, а іноді та прямих образ?

– Напевно, вже з висоти завершення цих подій я б сказала, що у мене вже виробився стійкий імунітет до таких реакцій. Подібні ситуації зробили мене ще сильнішою і ще не вразливішою: сьогодні абсолютно не реагую на образи ботів у Facebook, на необґрунтовані закиди й «діагнози».

Мене це просто «не дістає». Ні відро зеленки, ні словесні образи, ні прямі погрози анітрохи не підірвали мою репутацію, скоріше, навпаки зміцнили.

– А як ваша сім’я ставиться до того, що ви частіше буваєте на роботі, ніж вдома?

– Сім’я реагує адекватно – завжди й в усьому підтримує мене. Ряд жінок, не маючи такої підтримки сім’ї, не можуть рухатися вперед, займатися політикою, у них з’являється невпевненість в собі, вони підкоряються чіткій стереотипній установці – жінка повинна сидіти вдома і виховувати дітей. Якщо у твоєму завзятті й ініціативі тебе підтримують близькі, у жінок виростають крила і розкриваються нові горизонти. Мене завжди підтримує чоловік, ми дуже довго разом – зі студентських років, є розуміння, є корекції та ідеї, підказки в тому чи іншому питанні, хоча він не політик, а інженер. Просто він завжди хотів бачити поруч із собою Особистість, яка постійно прагне жити в ногу з часом.

Так, Тетяна Ковиліна, дійсно, Особистість, яка дивиться вище горизонту, в майбутнє, де немає місця фальші, де немає місця брехні й популізму, де панують справедливість і чесність. Щире бажання допомогти людям жити краще, гідно і забезпечено – це життєве кредо цієї унікальної жінки.

Розмовляв Віктор Сергієнко

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі