«Мода відсіює тих, хто не готовий багато працювати», – інтерв'ю зі стилістом Віталієм Письменним

«Мода відсіює тих, хто не готовий багато працювати», – інтерв'ю зі стилістом Віталієм Письменним

«Немає явища страшніше, ніж твоя свідомість і підсвідомість».

Існує думка, що Запоріжжя — таке собі консервативне індустріальне місто пострадянського зразка. Що воно аж ніяке не яскраве, прісне і нудне. Мета даного спецпроекту переконати вас у зворотному. Щоразу ми будемо знайомити вас із запоріжцями, які своєю життєвою позицією розвіюють геть ці кліше.

Справжнє Запоріжжя - це зовсім не вулиці, проспекти, будівлі — а люди, які тут живуть. Ми доведемо, що ми непересічне, цікаве і неймовірно талановите місто. Сьогодні у центрі епізоду – стиліст Віталій Письменний.

Досьє: 22 роки. Народився у місті Макіївка Донецької області. Останні 6 років проживає на історичній Батьківщині – у Запоріжжі, звідки родом його дідусь.

У 15 років Віталій влаштувався на свою першу роботу – комірником у магазині. Саме тоді він почав працювати з одягом, чим займається досі. Протягом приблизно п’яти років Віталій працює комерційним стилістом, беручись лише за серйозні проекти з крупними фірмами. Наразі представник фешн-індустрії є креативним директором власного контент-бюро «Грань», працівники якого займаються підготовкою контенту для модних брендів. До речі, найближчим часом буде представлено одразу чотири проекти.

Віталій активно займається контент-продюсуванням та візуальною фотографією. Цілеспрямованість та кропітка праця допомогла йому стати одним із шановних людей у модній сфері і досягнути висоти при просуванні у споживчому ланцюжку. Це дорослий хлопчик, який робить якісно, дорого та не для всіх.

Особистість Віталія не змогла залишити нас байдужими, тож ми вирішили дізнатись про нього більше.

- «Хобі стало роботою» це про тебе?

- Ні, скоріше навпаки – моя робота стала хобі. Так сталось, що з кожним днем ця діяльність подобалась мені все більше та більше. Я переставав працювати на звичайній роботі, побачивши у фешн-індустрії свій сенс. Коли я зрозумів, що ловлю від цього кайф, почав ще більше читати тематичні видання, писати тексти і любити свою справу.

- Що тебе зазвичай надихає?

- Надихає мене все, що завгодно. Наприклад, порошинка з павутинкою можуть надихнути мене на фотозйомку. Дівчинка, яка дарує мені власноруч зплетений віночок, може стати натхненницею на соціальну рекламу. Загалом все те, що має відгук у моїй душі та зачіпає мою свідомість, змушує зробити якийсь модний контент.

- Хто з фешн-індустрії тобі найближчий?

- Перший, хто спадає мені на думку – це Нікола Формічетті, головний креативний директор модного будинку «Haus of Gaga». Саме йому належить авторство всіх неперевершених костюмів Леді Гаги. Мені максимально близький світогляд дизайнера, адже він транслює свободу, сприйняття та ідентифікацію себе у сучасному світі. У плані візуального мистецтва мені близька геніальна стилістка Грейс Коддінгтон. Майже всі її зйомки для журналів Vogue входять до моїх мудбордів. Найбільший вплив на мене мала Олена Долецька – екс-головний редактор російського Vogue. Вона керувала фантастичним журналом «Interview», який досяг висот як у журналістському плані, так і в мистецькому. Зараз вона займається просуванням журналу про косметику та парфюмерію «Flacon», кожна обкладинка якого – це вибух мого мозку.

- На твою думку, у Запоріжжі є достойне місце для підбору класних луків?

- У Запоріжжі є такі місця, але не всі їх бачать. MASSA залишає бажати кращого, але «відкопати» якийсь цікавий артефакт можна. Із останнього, що мені сподобалось  – LAviene. Мені, як естету, формат та візуальна концепція цього магазину найближча, хоча я б ще попрацював над їх концепцією у соціальних мережах. Найкращим місцем для купівлі трендових товарів я вважаю Free Style. Я думаю, усі модні магазини, які знаходяться на головній вулиці нашого міста, можуть задовольнити потреби жителів. Секонд-хенди я до цього списку не відношу. Взагалі вважаю, що їм потрібно стати мінімально популярними, щоб смак містян не погіршувався.

- Думка експерта: Що може бути модним восени?

- У мене є ціла лекція на цю тему, яку я читаю для магазинів за великі гроші. Але якщо виділити щось одне, то протягом тривалого часу у моді рівнялись на оверсайз – це такі собі гіпертрофовані об’єми та плечі, «ugly shoes» великих розмірів. Наразі феш-індустрія починає повертатись до «тейлорінгу» - облягаючому одягу та класичних форм, адже ми вже втомились від оверсайзу. Це ідеально: спочатку погралися в одне, тепер в інше, а потім прийдемо до того, що було значно раніше.

- Як і за допомогою чого зробити свій гардероб індивідуальним?

- Для того, щоб мати індивідуальний гардероб, окрім базових речей необхідно мати аксесуари. Саме вони є ознакою індивідуалізму. Навіть вибір чохла для телефону може багато чого сказати про ваш смак і про вас, як цільову аудиторію.

- Чи є конкуренція у твоїй діяльності?

- Конкуренція у моїй сфері діяльності надзвичайно велика. Через велику кількість кандидатів на місце у фешн-індустрії, фахівці цієї галузі користуються популярністю. «Текучість» професії велика, оскільки мода відсіює тих, хто не готовий багато працювати. Ведучими спеціалістами залишаються «звірі» своєї справи у хорошому сенсі. Особисто мені конкуренцію складають жінки, які мають багатих чоловіків. Такі особи по чотири рази на тиждень ходять на шопінг, називаючи себе стилістками.

- Розкажи про найулюбленіший журнал.

- Я читаю багато журналів у друкованому вигляді. Найбільше мою прихильність завойовують незалежні видання Vogue (Україна, Польща, Чехословаччина, Туреччина та Греція). Це якраз ті видання, до контенту яких необхідно прагнути усім останнім журналам, диктуючим не зовсім правильну політику по відношенню до рекламодавців та читачів. Також мені подобаються французький «Attitude», український та російський «L’Officiel». Ще у моєму маст-рід листі знаходяться «Esquire» та «Flacon».

- Найкраща журнальна обкладинка у світі?

- Мені подобається декілька обкладинок: іспанський GQ з Justin Oshea та французький Attitude з Нікола Формічетті. Також варто відзначити обкладинку зі співачкою Луною для російського NUMERO. Це була золота епоха для журналу і його головного редактора Ігоря Андрєєва. Не можу залишити без уваги обкладинки з Езрою Міллером для американського Interview та Чарлдішом Гамбіно для i-D.

- Які маєш цілі на найближче майбутнє?

- Працювати! Я роблю великі ставки на модні проекти , які зараз запускаю у Запоріжжі. Дуже хочеться показати, що і в пролетаріаті знають і розуміють, що таке мода. Показати своїм колегам увесь спектр унікальності, місцевого колориту і, найголовніше, дослідити всі «шари населення», їхнє відношення до моди, до вибору речей.  Саме ці питання хвилюють мене як модного дослідника.

- Як позбавитись від комплексів?

- По перше, необхідно поговорити з самим собою і вирішити цю проблему. Адже немає явища страшніше, ніж твоя свідомість і підсвідомість. По-друге, треба поговорити про це з друзями або психологом, щоб не тримати все в собі. Зі мною таке було, тому прекрасно розумію людей, яким тільки доведеться вийти на цей шлях. Але найпрекрасніше для мене – це бачити, як у кінці даної метаморфози людина змінює себе та свій гардероб.

- До якої епохи ти не проти відправитися?

- Мабуть, в епоху Діани Вріленд у британському HARPERS BAZAAR просто для того, щоб подивитися на роботу справжнього «Модного диявола», яким усіх лякають. Також я б відправився у конкретний день: 16 травня 1997 – день мого народження. Дуже хочеться подивитись на першу та непідробну реакцію моїх батьків на новину, що у них хлопчик і тепер їх родина істотно збільшиться.

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі