«Почуй мене»: Як запорізькі жінки страждають від насильства

«Почуй мене»: Як запорізькі жінки страждають від насильства

За ініціативи ООН 25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. І це дійсно важливий день, адже кожна третя жінка у світі хоч раз у житті страждала від фізичного, психологічного, економічного чи сексуального насильства.

З 25 листопада до 10 грудня в усіх регіонах України проходить акція «16 днів проти насильства». Міжнародна акція ініційована Центром Жіночого Глобального лідерства у 1991 році з метою привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, а також активізації діяльності державних структур і громадських організацій з метою захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві.  Кампанія з глобальним гаслом «Разом подолаємо насильство щодо жінок» закликає уряди всіх держав, громадянське суспільство, молодь, жіночі організації, бізнес-структури, журналістів та інших об’єднатися і дати відсіч глобальній епідемії насильства над жінками й дівчатами.

Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році.

Насильство щодо жінок застосовується у кількох формах. Однією з найпоширеніших форм гендерного насильства вважається так зване домашнє насильство, або насильство в сім’ї, якщо говорити мовою українського законодавства. Існують також приклади гендерного насильства, які пояснюють так званою культурою, традиціями і звичаями, наприклад, ранні або дитячі (часто примусові) шлюби, убивство честі. Дитячі шлюби притаманні радше сільській місцевості, ніж міській. Зокрема, в селах підлітки віком 15–19 років одружуються вдвічі частіше, ніж у містах.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) окрему увагу звертає на сексуальне насильство щодо жінок з боку інтимного партнера. Але, згідно з даними правозахисників, найпоширенішими видами насилля, на які припадає 95 % випадків, є фізичне і психологічне насильство.

Жінки не завжди зізнаються в актах психологічного насильства, але випадки фізичного насилля неможливо приховати. Зокрема, у 2019 році у Запоріжжі сталося два гучних випадки. Це всім відомий інцидент підпалу Анастасії Ковальової своїм хлопцем, внаслідок чого серце дівчини не витримало такого напруження. А також акт фізичного насильства, який  пережила Анастасія Шаповаловою. Співмешканець уві сні облив її кропом. Жінці вдалося вижити та відновити опіку над своїми дітьми. Наразі постраждала проходить реабілітаційний курс.

Не можна оминути ще один актуальний для українського суспільства тип гендерного насильства — торгівля жінками. Міжнародна організація з міграції (МОМ) працює з жертвами торгівлі людьми в Україні з 2000 року;  через відсутність централізованої національної системи збору даних найчастіше використовують саме статистику МОМ. Економічне насильство трапляється в Україні чи не найрідше, та все одно фіксуються випадки позбавлення жінки житла, їжі, грошей та інших матеріальних благ.

У 2017 році Фонд ООН провів дослідження «Економічні наслідки насильства щодо жінок в Україні» у галузі народонаселення. Згідно з його розрахунками, сукупні економічні втрати українського суспільства від насильства щодо жінок можуть сягати $208 млн на рік (0,23 % ВВП країни 2015 року). Ці оцінки представляють результати соціологічних опитувань, які характеризують рівень поширення насильства серед жінок, та показники звернень постраждалих по допомогу.

У свою чергу, 1, 1 млн жінок на рік зазнають фізичного та сексуального насильства, з яких лише 15, 9% звертаються до правоохоронців, й всього  1% постраждалих до медичних та соціальних працівників.

 За офіційними даними правоохоронних органів, 2015 року визнано потерпілими від зґвалтувань - 278 жінок, а 188 отримали тілесні ушкодження внаслідок домашнього насильства.

Куди звертатися по допомогу в разі проявів насильства:

- до дільничного інспектора міліції;

- у кримінальну міліцію у справах дітей;

- у центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді;

- в управління сім’ї і молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;

- до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Попри чималі зусилля, що їх докладають громадські організації і держава для привернення уваги та протидії гендерному насильству, ця проблематика у світі взагалі і в Україні зокрема далі залишається актуальною.

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі