«В'язні Кремля»: У Запоріжжі розповіли історії репресованих кримських татар

«В'язні Кремля»: У Запоріжжі розповіли історії репресованих кримських татар

Прес-конференцію провели кримські правозахисники та родичі полонених.

10 вересня у рамках регіонального туру «В’язні Кремля» активісти провели прес-конференцію. Більшість спікерів – кримські татари.  Саме цей народ найбільше піддається системним репресіям і переслідуванням в умовах окупації Криму. У першу чергу, їх переслідують за релігійну приналежність і громадянську активність.

За словами дослідниці Кримської правозахисної групи Ірини Сєдової, 64 політичних в’язнів Кремля є мусульманами. Активісти не боялися висловлювати свою думку. Саме тому у 2016 році вони організували об’єднання «Кримська солідарність», у якому почали публічно розповідати про несправедливі суди над політичними в'язнями. Такий спосіб мирного спротиву дуже не сподобався владі Російської Федерації, внаслідок чого у березні масово заарештували ще 24 людини за «терористичну діяльність».

На прес-конференцію завітали представники кримсько-татарського народу, які так чи інакше пов’язані з процесом репресій. Першою виступила активістка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва, яку в 2013 році переслідували за публікацію у Facebook.

«Вже протягом чотирьох років я займаюся правозахисною діяльністю, не дивлячись на те, що маю чотирьох дітей. Я проводжу інформаційну роботу в об’єднанні, оскільки з початком окупації на території Криму почали зникати чесні ЗМІ. На сьогодні соціальну мережу Facebook замінили незалежними медіа, які займаються пропагандистською діяльністю. З 2017 року зафіксовано десятки випадків адміністративного натиску на журналістів. У поточному році заарештували громадянських журналістів «Кримської солідарності» Нарімана Мемедінова, Ремзі Бекірова, Османа Аріфметова, координатора проєкту Сервера Мустафаєва. Зараз у Криму активно об’єднуються небайдужі люди, які прагнуть змінити політичну ситуацію на півострові», - повідомляє Лутфіє Зудієва.

Ситуація масових репресій учасників об’єднання залишається абсурдною, оскільки спільнота не заборонена ні Україною, ні світом. Натомість, сім’ї кримських татар продовжують позбавляти годувальників. У рамках акції з Криму приїхала Фатма Ісмаїлова, яка розповіла історію своєї родини.

«Так сталось, що трьох членів моєї родини заарештували. Після початку окупації у 2014 році кримських татар почали затримувати за приналежність до мусульманства та активну політичну діяльність. З 10 червня поточного року моя сім’я залишилась без брата та батька, а в 2016 році у мене забрали чоловіка, який ще є батьком трьох дітей. У мого брата четверо дітей, але побачити останнього сина він не встиг. Усіх заарештованих членів моєї сім’ї звинувачують у терористичній діяльності, до якої вони ніколи не були причетні. Цікавим фактом є те, що в основу справи беруть прихованих свідків, які ніколи не були знайомі з підсудними. Вони не присутні на судових засіданнях, а їх голоси повністю змінені. На одному із засідань «свідок» називав мого чоловіка Рустам, але насправді у кримських татар немає такої варіації імені – є лише Рустем», - розповіла Фатма Ісмаїлова.

Зазначається, що на території Криму забороняють діяльність Меджлісу, називаючи його екстремістською організацією. За фактом, Меджліс – це лише парламент кримсько-татрського народу. Свій коментар з приводу ситуації на півострові дав лідер корінного народу та колишній політв’язень Ільмі Умеров

«Кримсько-татарських народ пережив складну історію. На жаль, Кримський півострів утворився не стільки за етнічною приналежністю, як за територіальною. Про можливу окупацію попереджали не один рік, але у 2014 році це сталось. Мене звинуватили у публічних закликах порушити територіальну цілісність Російської Федерації після заяви про український Крим. Цікаво те, що стаття, за якою мене судили, з’явилась у кодексі РФ після анексії Криму. Також мене змусили пройти психічну експертизу, у ході якої я провів 21 день у психіатричній лікарні. Я думаю, цей спосіб можна вважати психологічним катуванням, який дуже впливає на свідомість. У результаті мені призначили ув’язнення строком на два роки, не дивлячись на прохання прокурора змінити покарання. Мене разом із ще одним представником Меджлісу звільнили за процедурою «2 на 2». Прибувши до Анкари, через два дні ми повернулися до Києва. Після цього ми дізнались, що нас обміняли на двох кіллерів, які вбили журналіста у Стамбулі. Ми вважаємо, що єдиним вирішенням проблеми є внесення змін до Конституції. А саме, необхідно змінити статус Криму з територіального на національну кримсько-татарську автономію», - поділився Ільмі Умеров.

Наразі багато політичних в’язнів засудили до 10 або 15 років колонії суворого режиму. Велике щастя, що українській владі вдалося повернути 11 полонених Кремля та 24 моряки, але це далеко не всі постраждалі. Волонтерка глобальної акції #SaveOlegSentsov Дар’я Бичкова зазначила, що, попри визволення Олега Сенцова, акція триватиме до повернення усіх полонених. Політв’язнів піддають катуванням, стан їх здоров’я погіршується, саме тому їм необхідна підтримка та активні дії, спрямовані на звільнення з полону.

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі