"Зі своїми страхами необхідно працювати", - інтерв'ю із запорізьким лицарем Денисом Дихановським

'Зі своїми страхами необхідно працювати', - інтерв'ю із запорізьким лицарем Денисом Дихановським

"Основа цього спорту – грамотне відношення до техніки безпеки".

Існує думка, що Запоріжжя — таке собі консервативне індустріальне місто пострадянського зразка. Що воно аж ніяке не яскраве, прісне і нудне. Мета даного спецпроекту переконати вас у зворотному. Щоразу ми будемо знайомити вас із запоріжцями, які своєю життєвою позицією розвіюють геть ці кліше.

Справжнє Запоріжжя - це зовсім не вулиці, проспекти, будівлі — а люди, які тут живуть. Ми доведемо, що ми непересічне, цікаве і неймовірно талановите місто. В центрі даного епізоду – лицар Денис Дихановський.

Досьє: 29 років. Народився у місті Торез Донецької області, але згодом переїхав до Запоріжжя. Має вищу освіту фінансиста. Тривалий час займався аналітикою та фінансовими ринками. Раніше грав на трьох інструментах – кларнеті, саксофоні та ударних, але кар’єра музиканта не зацікавила чоловіка.

Середньовічними боями Денис займається з 2010 року, але повністю присвятив себе цій справі після відкриття запорізького клубу «Братство Сталі». У клубі він обіймає посади керівника та головного тренера. За час своєї діяльності Денис взяв участь у харківському «Кубку Слобожанщини» (серпень), «Кубку лицарської звитяги» у м. Дніпро (вересень), чемпіонаті «Зов героїв» у парку Київська Русь та «Кубку стального міста» у м. Кривий Ріг. За останній місяць учасники клубу привезли одне золото, два срібла та дві бронзи.

Не так часто у Запоріжжі зустрінеш лицарів, тому ми просто не змогли залишити Дениса Дихановського без уваги. Інтерв’ю з тренером – далі у сюжеті.

- Чому саме такий вид спорту?

- Я цілком випадково потрапив до цього спорту. У 2010 році йшов ввечері по вулиці, зустрівся зі знайомими, які запросили мене на тренування. Я завітав до клубу і почав займатися. Звичайно, щось у мене виходило, а щось – ні. Потім на деякий час я навіть вибув із цього спорту, а потім зрозумів, що не можу без нього повноцінно жити. Повернувшись до своєї справи, я згадав, що у першому класі мені зробили костюм лицаря і я був найцікавішим і найпафоснішим на новорічному святі. Мабуть, саме тоді і зародилась любов до середньовічних боїв.

- Чи користується лицарський спорт попитом у Запоріжжі?

- Цей спорт не дуже користується популярністю у Запоріжжі. Не дивлячись на те, що Україна вже перемагала у світових серіях та жорстких королівських номінаціях, фінансової підтримки спорту все одно немає. З одного боку, відсутність великої популярності зберігає індивідуальність і ніхто не нав’язує тобі шлях розвитку. У кінцевому висновку, результати виправдовують себе. Запоріжжя – дуже ліниве місто, тут цей спорт розвивається повільно. А от на Західній Україні відбувається феноменальний розвиток. За час діяльності середньовічного спорту (з 2000-х) були сплески успіху, але серйозного прогресу у місті немає.

- Скільки в середньому часу необхідно на оволодіння мечем?

- Оволодіти мечем можна по-різному: для фланкування (обертання меча з елементами кидків), для боїв в обладунках, для правильного утримання. В середньому на оволодіння будь-яких бойових навичок та постановку удару меча необхідно витратити щонайменше 3 місяці. Це постійні напрацювання, дуелі, сутички та ін..

- Чи вважаєте ви, що жінки можуть оволодіти таким видом спорту на рівні з чоловіками?

- Звичайно, жінки можуть працювати на одному рівні з чоловіками. У нас є дівчата, які борються так, що не кожен чоловік зможе повторити. Якраз дівчина з нашого клубу увійшла до Національної збірної. Насправді, жінки – більш люті суперники, з ними цікавіше. Жінки менш ліниві та розуміють, для чого це роблять.

- Де ви шукаєте лицарські обладунки для турнірів? Скільки коштує виготовлення такого костюму?

- Щось створюємо самі, щось купуємо. Як і будь-яка екіпіровка, це коштує грошей. Якщо порівнювати з проїздом, то обладунки коштують дорожче. Якщо порівнювати з квартирою, то не дорого.

- Яка середня вага обладунків для виступів?

- Середня вага – 30-40 кг. Це обладунки, які захищають бійця під час бою. Основа цього спорту – грамотне відношення до техніки безпеки. Якщо техніка безпеки не передбачена, або хтось її не дотримується, це може загрожувати здоров’ю. У клубі ми намагаємось використовувати закриті обладунки.

- Як ви налаштовуєтесь на бої?

- Є багато варіантів налаштування на бій. Особисто я перед боями медитую. У нас є багато вправ на підвищення рівня інтуїції та сприйняття. Це дуже важливо. У кожному шоломі є свій сектор огляду, який набагато обмеженіший, ніж зір людини. Саме тому необхідно відчувати, що відбувається навколо, що думає суперник, як він рухається.

- Що необхідно для того, щоб стати учасником «Братства Сталі»?

- Необхідно мати вік від 10 років, хоча зараз батьки вмовили мене взяти на тренування 6-річних дітей, а також записатися до клубу у будь-якій з наших соціальних мереж. Перш за все, для тренування необхідно придбати закрите взуття для більш стійкої постави. Для дорослих та дітей від 14 років у нас працює арена з піском, на якому точно знадобиться зручне взуття. Також необхідно мати штани, щоб не поранитися при падінні, майку та рукавички.

- У який спосіб вихованці братства тренують швидкість реакція?

- Існує ряд вправ, дозволяючи більш ефективно розвивати реакцію та сприйняття. Діти, які займаються фехтуванням, виконують спеціальні вправи, які навіть впливають на уважність у школі. Дорослим це не так категорично, але теж потрібно. Для них є вправи на розвиток «шостого почуття». Саме фехтування вже добре розвиває швидкість уваги.

- Чим відрізняється український менталітет у поєдинках від західного?

- У нас люди лютіші. Через те що, ми маємо більш скуті емоції, то під час бою їх можна виплеснути. Ми випускаємо внутрішніх «звірів». Така поведінка може бути класним спортивним інструментом. Якщо грамотно це використовувати, можна досягти високих результатів. За нашим менталітетом, майже кожна людина має міцну силу волі

- Чи зберігається на турнірах історична атмосфера?

- Так, зберігається. Якщо раніше можна було аби в чому вийти та боротися, то зараз необхідно слідкувати за відповідністю обладунків певній епосі. Для цього навіть існує комісія автентичності. Якщо на місцевих турнірах можна зустріти «марсіанські» комплекти обладунків (коли незрозуміло, як це зроблено), то на серйозних турнірах такого учасника не допустять до бою. З 2020 року на ряд чемпіонатів не будуть допущені бійці, які не матимуть історичного взуття.

- Чим небезпечний такий вид спорту?

- Цей спорт має ті ж нюанси, як бокс або тхеквондо. Важливо дотримуватися правил безпеки. Найстрашніше, що чекатиме у цьому разі – це синці та гематоми. Недотримання правил безпеки призводить до неприємних наслідків, адже на турнірах борються залізними мечами та сокирами. У клубі ми приділяємо цій темі належну увагу.

- Як подолати страх та невпевненість у собі?

- Варіант для подолання страху у кожного свій. Я долаю свій страх під час тренувань та боїв. Не дивлячись ні на що, треба йти вперед. Коли ти будеш готовий глянути своєму страхові в обличчя, відчуєш себе настільки натхненним, що захочеться злетіти. Зі своїми страхами необхідно працювати, адже лише в роботі та досягненні мети відчуваєш смак до життя

Будьте в курсі подій, читайте новини «Факти Запоріжжя» у ТелеграміФейсбуці та на Ютуб-каналі

Коментарі